- інтеграція
- —————————————————————————————інтегра́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
інтеграція — ї, ж. 1) Об єднання в ціле будь яких окремих частин. || Об єднання та координація дій різних частин цілісної системи. || Процес упорядкування, узгодження та об єднання структур і функцій у цілому організмі. •• Валю/тна інтегра/ція процес… … Український тлумачний словник
інтеграція — взаємозв’язок і взаємодія країн у рамках міждержавних союзів на основі уніфікації й гармонізації національних фінансових систем, синхронізації проведення заходів фінансово економічної політики, а також створення спільних наддержавних інститутів.… … Словник бюджетної термінології
інтеграційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтеграційний — а, е. Стос. до інтеграції (об єднанню частин у ціле), об єднувальний; те саме, що інтегративний (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
інтеграція — [інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
євроінтеграційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
дезінтеграція — ї, ж., спец. 1) Розпад, подрібнення цілого на частини. 2) Втрата або серйозне порушення злагодженості в якій небудь системі. 3) У психіатрії – роз єднання окремих психічних процесів … Український тлумачний словник
реінтеграція — ї, ж. 1) Об єднання на нових принципах того, що раніше було роз єднаним. 2) Відновлення у громадянстві якої небудь держави осіб, що раніше його мали … Український тлумачний словник
дезінтеграція — [де/з інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
реінтеграція — [ре/інтеигра/ц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови